|
Якщо ви хочете побачити всі головні визначні пам'ятки Харкова за один день, і якщо вас не лякає перспектива прошагать весь день пішки, пропонуємо вам оглядову пішохідну екскурсію по Першій столиці. Екскурсія дійсно може зайняти у вас цілий день, але після ви можете сміливо говорити своїм знайомим і друзям, що бачили в Харкові практично все. Приїхавши до Харкова, не поспішайте залишати вокзал. Саме звідси можна сміливо починати свій екскурсійний маршрут. На першій платформі Південного вокзалу ви побачите пам'ятник отцю Федору (герою роману "Дванадцять стільців" І.А. Ільфа і Є. П. Петрова). Встановили його тут неспроста. У романі герой відстав саме в Харкові від поїзда, набираючи в чайник води. Так його і зобразив скульптор - наздоганяючого поїзд з чайником в руках. Покинувши головний будинок Харківського Південного вокзалу, ви опинитеся на привокзальній площі. Вона по праву вважається однією з найкрасивіших в Україні.
Предлагаем посетить интересные места в харькове .
Яскравість і незвичність їй надають клумби, що рябіють квітами з весни до осені, і великий фонтан. Важко повірити, що ще в першій половині ХIХ століття на цьому місці (так званої Архиєрейської левади) було непросихаючі болото. Праворуч від вас виявиться монументальну будівлю - це Управління Південної залізниці. Зліва від вас - будівля колишнього Головпоштамту. Вечірньої пори площа освітлена, а фонтан перетворюється на справжню музичну шкатулку: робота фонтану супроводжується класичними музичними творами, або піснями української естради, і різнокольоровою підсвіткою. На першій платформі Південного вокзалу ви побачите пам'ятник отцю Федору. Від вокзалу (правіше Управління Південної залізниці) до центру міста веде вулиця Карла Маркса. Ще кілька сот років тому по цій вулиці приїжджі йшли до торговельних рядів Центрального Ринку. Тому, хоч і перебувала вона не в центрі, була освітлена і вимощена бруківкою. Звернувши на вулицю Карла Маркса, праворуч ви побачите невеликий парк з пам'ятником пожежним, які загинули під час виконання. З лівого боку вулиці яскравими афішами вашу увагу приверне "Театр музичної комедії" (вул. Карла Маркса, 32). Але головна визначна пам'ятка вулиці Карла Маркса - будівля колишнього театру "Міссурі" (вул. Карла Маркса, 28). Саме його харків'яни вважали першим справжнім театром міста. Тут довгий час знаходився оперний театр "Міссурі". А останні 60 років свого "життя" будівля належала Театру музкомедії. В кінці ХХ століття будівля театру спорожніло, а в 2000-х тут сталася пожежа. З тих пір старий театр "Міссурі" обгороджений і прихований від сторонніх очей. Зараз театр зруйнований і прихований від сторонніх очей.
Вулиця Карла Маркса приведе вас до Благовіщенської церкви. Цей пятиглавий храм з дзвіницею, побудований у візантійсько-російською стилі, вважається найкрасивішим в Харкові. Але в народі кажуть, що побудований він в "негативному" місці. Судіть самі. Влітку 1974 року народження, під час грози з дзвіниці впав чавунний хрест. А майже через 20 років, в липні 1996 року, хрест на дзвіниці погнуло сильним ураганом. Рік по тому, 2 червня 1997 року відновлений хрест разом з верхньою частиною купола дзвіниці був знищений пожежею. Зараз Благовіщенський собор відновлений, і зустрічає прихожан у всій своїй красі. Фото з сайту uatrip.com.ua Залишивши Благовіщенський собор позаду, виходимо до річки Лопань. Попереду бачимо високу дзвіницю з золотим куполом. Це Успенський собор. Але до нього ми повернемося пізніше. Зараз же пропоную перейти через міст, повернути праворуч і прогулятися вздовж річки. Успенський собор.
Лопань бере свій початок в Білгородській області. Колись річка була чистою і повноводною, а до 50-х років ХХ століття річка була ще і судноплавною. Попереду - Пролетарська площа. Колись вона була Базарній, потім Сергіївської, і нарешті, стала Пролетарській. Вправо від неї, через міст, йде вулиця Полтавський шлях. Зліва бачимо величезну кам'яні сходи. У народі її називають "Потьомкінськими сходами" за прикладом одеської (така ж велика). Харків'яни сходи називають Потьомкінських.
Попереду знаходиться стара пристань. Побудована вона була в 30-х роках ХХ століття. Ще 6 років тому у цій пристані стояв справжній прогулянковий теплохід "Ластівка". З 1996 по 2005 рік теплохід катав харків'ян і гостей міста по річці. Довжина маршруту туди і назад становила п'ять кілометрів. Але 1 квітня 2005 року теплохід практично повністю згорів при загадкових обставинах. З тих пір прогулянки по Лопані припинилися. Ще шість років тому тут стояв прогулянковий теплохід.
Зліва від пристані - площа Рози Люксембург. Посеред неї стоїть пам'ятник незалежності України. Встановлений він був у 2001 році і приурочений до 10-річчя незалежності нашої держави. У центрі композиції - 16-метрова бронзова колона. Біля підніжжя колони - фігура дівчинки, образом для якої послужила Дарина Стрілець, однолітка української незалежності. Вінчає колону спрямована увись фігура сокола, крила якого складені у вигляді тризуба. Прогулявшись від річки через площу, підходимо до вулиці Університетській. Нижня частина цієї вулиці три століття тому була Подолом. Ми ж піднімаємося по ній вгору. Виникла вулиця однією з перших ще на території Харківської фортеці. Своїм нинішнім назвою вулиця зобов'язана Харківському імператорському університетові, відкритого тут в 1805 році. Стара будівля, де розташовувався університет, можна побачити по лівій стороні вулиці (вул. Університетська, 16). У 30-ті роки ХХ століття Університет переїхав в нову будівлю на площу Свободи. А в старому зараз знаходиться Українська інженерно-педагогічна академія. Попереду видніється вже знайома дзвіниця Успенського собору. Побудований він був в 1855 році на честь перемоги над Наполеоном. Свого часу в цьому соборі побували всі російські імператори починаючи з Катерини Великої (за винятком Павла Першого). Дзвіниця собору - найвища в Харкові і одна з найвищих в Україні. У храмі знаходиться органний зал на 500 місць з унікальним органом, виготовленим в Чехословаччині. Тут можна і сувеніри купити, і на Харків подивитися.
Навпаки Успенського собору розбитий сквер, в центрі якого знаходиться пам'ятник 40-річчя Жовтневої революції з вічним вогнем. Правіше пам'ятника знаходиться невелика оглядова площадка. Крім цього, всі бажаючі придбати що-небудь на пам'ять про Харків, зможуть тут придбати собі якийсь сувенір. Площа Конституції. Фото з сайту mediaport.ua Університетська приведе вас до площі Конституції. Це одна з центральних і найстаріших площ міста Харкова, яка була ще в 1659 році. За довгі роки свого існування площа називалася Ярмарковій, Миколаївській, площею Тевелєва і площею Радянської України. Зліва від площі - найстаріший храм Харкова - Свято-Покровський монастир. Він був заснований в 1726 році на березі річки Лопань всередині Харківської фортеці. У 17 столітті тут викладав український письменник і філософ Григорій Сковорода. Покровський собор.
Закінчується (але насправді починається) Університетська Харківським історичним музеєм, який видно попереду праворуч (вул. Університетська, 5). Будівля будувалося в ХХ столітті для міського ломбарду, а пізніше була віддана під музей. Якщо є час і бажання, ви зможете відвідати музей і дізнатися багато цікавого про історію та культуру Харкова. Справа, на протилежному боці площі Конституції, на даху кутового будівлі можна побачити скульптуру "Скрипаль на даху". А зліва - автотранспортний технікум (будівля з левами біля входу). Якраз від автотранспортного технікуму вниз йде Бурсацький спуск. А ще починається головна вулиця міста - Сумська. Вулиця виникла одночасно з Харківською фортецею як дорога на Суми. На вулиці збереглося безліч красивих старих будівель. Всі вони були колись житловими будинками і садибами. Зараз багато хто з них переобладнані в офісні будівлі, магазини і кафе. Окрасою цієї частини вулиці є будинок Державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (вул. Сумська, 9). Першим його директором був видатний український драматург і письменник Г. Квітка-Основ'яненко. На сцені театру в гастрольних виставах виступали М. Заньковецької, Сара Бернар, Елеонора Дузе, Айра Олдрідж. До сих пір в театр з виступами продовжують приїжджати українські і російський актори. Театр ім. Т.Г.Шевченка.
Навпаки театру серед високих будівель сховалася Театральна площа. Свою назву площа отримала на початку XIX століття, а в 1876 році тут було закладено сквер. З одного його боку бачимо пам'ятник М. Гоголю. А на протилежному боці ще в 1904 році був відкритий перший в Україні пам'ятник О. Пушкіну. Продовжуємо рухатися вгору, і приходимо до перехрестя Сумської з невеличкою вулицею - Скрипника. Якщо відхилитися трохи від маршруту і піти по ній вліво, потрапимо на вулицю Римарську. Одна з найстаріших вулиць міста зберегла до наших днів безліч старовинних будівель. А під вулицею більше трьох сотень років тому сховалися численні підземні ходи і катакомби. Пам'ятник М. В. Гоголю.
Крім колишніх садибних будинків, праворуч на Римарській бачимо будівлю Філармонії. У народі цей театр називають "Старий оперний", тому що півтора століття тому, в 90-х роках XIX століття, саме тут знаходилася міська опера. Згодом стару будівлю застаріло. Опера переїхала в нову будівлю, а старе приміщення віддали Харківській Філармонії. Якщо від Сумської піти по вулиці Скрипника вправо, і згорнути на наступному повороті, опинимося на вулиці Гоголя. Тут сховався діючий католицький храм. А на самому початку вулиці можна побачити тильну сторону театру російської драми ім. Пушкіна. Вхід в театр і головний фасад перебувають на сусідній вулиці - Чернишевській. Повертаємося до екскурсії Костел.
Данному маршруту і опиняємося перед сквером і фонтаном "Скляний струмінь". У народі її називають "Дзеркального струменем", а її первинне офіційна назва - "Пам'ятник Перемоги". Цей фонтан уже давно став символом Харкова. Фонтан "Скляний струмінь" був споруджений в 1947 році за образом і подобою свого побратима з міста Кисловодськ. Дзеркальний струмінь. Навпаки, через дорогу від фонтану, - Харківський національний театр опери та балету. Славиться він тим, що саме сюди з гастрольними виступами приїжджають зірки вітчизняної, російської та зарубіжної естради. Будівля ХАТОБу (так скорочено його звикли називати харків'яни) будувалося близько 30 років і вражає своїми масштабами навіть зараз. Майданчик перед будівлею опери відома своїми фонтанами. Вечірньої пори тут любить збиратися молодь. Фонтани біля оперного театру. Наступна зупинка в нашому маршруті - пам'ятник "50-й паралелі". Знаходиться він недалеко від проїжджої частини вулиці Сумській, праворуч від оперного театру. Цією харківської пам'ятки всього рік, але її популярність нітрохи не менше, ніж у інших пам'ятників міста. Двометровий бронзовий диск і 20 табличок з написом російською та англійською мовами "50-я паралель" символізують географічні координати першої столиці. На думку фахівців, саме тут паралель перетинає місто. Поруч ще один монумент - пам'ятник Архангелу Михаїлу. Бронзовий Михайло став подарунком від міста Києва до святкування 350-річчя заснування Харкова. Непомітно ми з вами опинилися в саду ім. Шевченко. Він вважається найстарішим серед скверів і парків міста. Під час заснування Харкова це була густа природна діброва, що прикриває з півночі підступи до харківської фортеці. Пізніше, на місці цього лісу з ініціативи засновника Харківського університету В. Каразіна був закладений сад.
Прийдемо до фонтану "Каскад". Відкриття Каскадної сходи приурочили одразу до двох визначних дат: ювілею міста і 300-річчя возз'єднання України з Росією. Через 50 років, коли каскадні сходи зовсім занепала, а вода у фонтані давно вичерпалася, Каскад відреставрували. І тепер тут і харків'янам приємно прогулятися, і туристам Каскад не соромно показати. До нижньої частини Каскаду справа примикає міський Ботанічний сад. Фото з сайту photoshare.ru Праворуч Каскаду - високий купол Харківського дельфінарію "Немо". Дельфінарій вважається найбільшим на території СНД і одним з найбільших в Європі. Тут мешкають вісім тварин: чотири дельфіни, три південноамериканських морських котика і один морський лев. Уявлення в дельфінарії проходять щодня. Від дельфінарію рухаємося по алеї вправо. Проходимо повз вигнутого круглого козирка кіноконцертного залу "Україна". Тут іноді проходять гастрольні концерти і частенько - молодіжні заходи, в тому числі міська ліга КВН. Мешканці зоопарку. Проходимо повз високого гратчастого забору і опиняємося біля воріт Харківського зоопарку. Він був відкритий в 1896, і на сьогоднішній день є найстарішим на території України. На початку ХХ століття в зоопарку налічувалося понад п'ять тисяч тварин. На жаль, війна знищила практично всіх жителів харківського зоосаду: після визволення Харкова в зоопарку залишилося лише чотири ведмеді, п'ять мавп і один вовк. Сьогодні в Харківському зоопарку мешкають 6674 тварин 387 видів. Серед них 223 види рідкісних і тварин, що охороняються. Від зоопарку йдемо по алеї до фонтану. Фонтан в парку ім. Шевченко - є центральним і, мабуть, найкрасивішим в місті. Він був відкритий в 1967 році, а через 10 років фонтан став світло-музичним. Фонтан в парку ім. Шевченко.
Від фонтану йде широка алея - до пам'ятника Т.Г. Шевченко. Пам'ятник був відкритий в 1935 році і до цих пір вважається найкрасивішим пам'ятником великому Кобзарю у всьому світі. У центрі - фігура самого Шевченка, а навколо нього розташовані 16 фігур: всі вони - герої його творів. Монумент зберігає в собі загадку: потрібно знайти серед фігур пам'ятника - колесо. Той, хто знайде - залишиться жити в Харкові. Раніше на місці Т.Г.Шевченка стояв пам'ятник В.Н.Каразіна. Пізніше пам'ятник перенесли. Причому робилося це згодом ще два рази, поки, нарешті, Каразін не обґрунтував біля будівлі Університету.
Ми знову повернулися до вулиці Сумської та продовжуємо рухатися вперед. Вже через 20 метрів вас чекає наступний пам'ятник - футбольному м'ячу, біля якого просто зобов'язаний сфотографуватися кожен футбольний уболівальник. Ще через 20 метрів ви опинитеся на головній площі Харкова - площі Свободи. Вона є шостою за величиною площею Європи і одинадцятої в світі: площа майже 12 гектар. Саме тут проходять усі масові гуляння, урочисті святкування, паради і ярмарки. А ще тут, в самому центрі міста, часто проходять виставки фігур з льоду, або піску, розміщуються приїжджі парки атракціонів, а взимку заливається каток. У центрі площі ось уже 40 років стоїть пам'ятник В.І. Леніну. Площа Свободи.
З лівого боку над площею підноситься Харківський національний університет ім. Каразіна. Його архітектура дуже нагадує будівлю МДУ в Москві. Бракує тільки шпиля на даху центрального будівлі. До речі, спочатку на даху центрального корпусу Харківського університету планувалася скульптура Сталіна. Зараз ХНУ ім. Каразіна залишається головним університетом міста. Правіше нього - знаменита будівля Держпрому (Будинки Державної промисловості). Це знаменитий пам'ятником архітектури в стилі конструктивізм, визнаний символом даного стилю в усьому світі. Під час окупації Харкова німці навіть намагалися його підірвати, але їм вдалося лише пошкодити каналізаційну та опалювальну систему. До речі, коли викопували величезний котлован під фундамент для Держпрому, на цьому місці знайшли стародавнє поховання і навіть останки мамонта. Від площі Свободи рухаємося по вулиці Сумській до парку ім. Горького. Щоб піша прогулянка не стала дуже стомлюючої, можна дістатися до парку на транспорті (тролейбус №2, маршрутне таксі № 78, 296, 202 і ін.) По дорозі до парку по правій стороні ви проїжджаєте повз центрального Палацу одружень. Ця будівля - колишній особняк видавця газети "Південний край" і власника однойменної друкарні А. Юзефовича. До середини ХХ ст. будівлю оточувала масивна огорожа з мармуровими левами на вході. А зараз закохані з'єднують тут серця. Палац одружень. Вийти з транспорту потрібно на зупинці "Парк Горького". Через дорогу ви побачите колонаду головного входу. Буквально недавно тут стояли атракціони, на яких качалося не одне покоління харків'ян, але тепер всі вони демонтовані та перевезені в інші зони відпочинку. Зараз в парку повним ходом йде реконструкція. Далі Парку ім. Горького можна відшукати підвісну канатну дорогу. Це прогулянкова і транспортна система, що зв'язує вулицю Сумську (в районі парку імені Горького) з мікрорайоном Павлово Поле (в районі Саржиного Яру). Її довжина майже 1,5 кілометра. За час свого руху пасажир підвісної дороги побуває на висотах від 8 до 26 метрів над землею. Час прогулянки в одну сторону становить 18 хвилин. Якщо ви захочете зробити поїздку на канатній дорозі, вам доведеться після повернутися назад, щоб продовжити екскурсійний маршрут. Парк ім. Горького.
Алеєю ви зможете дійти до проїжджої частини і повернутися в центр на одній з маршруток, або тролейбусі.
Будемо сподіватися, що така екскурсія вас не дуже втомить, і після всього побаченого ви захочете знову приїхати до Харкова.
| | |